В нашому дошкільному закладі медична сестра:  

1. Надає первинну медичну допомогу дітям, які звертаються з різними скаргами;
2. Регулярно проводить зважування і вимірювання зросту дітей з відповідним записом в індивідуальні картки;
3. Організовує обстеження і огляд дітей лікарями;
4. Призначає профілактичні щеплення дітям згідно плану;

5. Щоденно оглядає дітей на виявлення педикульозу та організовує огляд дітей на гельмінти;
6. Контролює виконання санітарно-епідеміологічного режиму в дошкільній установі та виконання повітряного і питного режимів, харчування дітей по групах; 

7. Контролює своєчасне проходження медоглядів працівниками закладу;
8. Разом з лікарем і методистом розробляє систему загартування дітей, контролює проведення такої роботи в групах; 
9. Проводить аналіз захворюваності дітей, накреслює шляхи усунення причин захворюваності дітей.

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), щоконтаміновані (забруднені) виділеннями із дихальних шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м, хоча деякі науковці допускають можливість передавання (за певних умов) до 2 м.

Повітряним шляхом  віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки (діаметром до 5 мкм), які безперешкодно можуть потрапляти в альвеолитабронхіоли (нижні дихальні шляхи). Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов — наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубаціятрахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Отже, як пересічним громадянам запобігти інфікуванню новим коронавірусом?

1. Не торкайтеся до потенційно контамінованих вірусом поверхонь, зокрема до тварин, у регіонахі з виявленими випадками інфікування.

2. Ретельно і часто мийте руки з милом чи обробляйтеїх антисептиком.

Миття рук з милом:

• тривалість процедури — 20–40 с;
• вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
• обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

• спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
• антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
• тривалість обробки — близько 30 с;
• особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
• обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
• у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
• контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

3. Уникайте скупчення людей.

4. Якщо ви захворіли, залишайтеся вдома і зверніться до лікаря.

5. Використовуйте захисну маску:

• обов’язково — якщо захворіли і маєте респіраторні симптоми (кашель, нежить);
• якщо перебуваєте у місцях великого скупчення людей — з метою додаткового захисту.

Використовуйте маску правильно:

• вона має покривати ніс і рот;
• вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
• заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
• не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
• заміняйте маску щочотири години;
• не використовуйте маску повторно.

 ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ – ЗАПОРУКА ФІЗИЧНОГО

РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНИКА

 Повноцінне харчування дітей - необхідна умова забезпечення їх здоров'я, запорука фізичного розвитку дошкільників.

   Їжа - єдине джерело життєво важливих речовин, необхідних для росту та формування дитячого організму, його актвної діяльності і стійкості до несприятливих впливів зовнішнього середовища. 

    Раціональне харчування, що відповідає фізіологічним потребам зростаючого організму в харчових речовинах і енергії, забезпечуе нормальний гармонійний розвиток дитини, підвищує його стійкість до різних несприятливих факторів, сприяє виробленню імунітету до різних інфекцій. Незадовільна організація харчування, особливо серед дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади, є однією з основних причин поширення гострих респіраторних захворювань, збільшення кількості часто і тривало хворіючих дітей.

   Правильне харчування забезпечує нормальний фізичний розвиток дитини, попереджає виникнення відхилень у розвитку і зростанні.

   Недостатня забезпеченість дитини всіма харчовими речовинами, особливо вітамінами, мінеральними солями та мікроелементами, є одним з основних моментів попередження інфекціних захворювань.

     Стан імунітету визначається не тільки кількісною стороною харчування, скільки його якістю та біологічною цінністю. Кріфм того, раціональне харчування підвищує стійкість дитячого організму до дії шкідливих екологічних фактороів.

   Раціон дітей повинен бути різноманітним і збалансованим за основними харчовими речовинами. 

     Головні поживні речовини в дитячому віці - це вуглеводи, білки та жири, залізо, кальцій, вітамін С і цинк.

      Вуглеводи повинні складати 50% від добової кількомсті споживаних калорій.

     Білки - приблизно 15-20% від добової кількості калорій міститься в рослинних джерелах білка.

     Жири - повинні складати близько 30-35% від загальної добової кількості калорій, до них повинні входити насичені, мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти. Слід памятати, що при належному споживанні жирів організм отримує всі есенціальні амінокислоти, необхідні для вироблення  різних метаболітів, та жиророзчинні вітаміни.

      Мінеральні речовини. Організм потребує в першу чергу кальцій (1200 мг на добу), залізо (2 мг) та цинк (12 мг).

      Вітаміни. Важливо задовольняти потреби дітей у вітамінах А, D, В12, В6, фолієва кислота, рибофлавін, ніацин, тіамін. Основні джерела всіх цих вітамінів - фрукти та овочі.

     Молоко та молочні продукти - є високоякісним продуктом, до складу якого входять харчові речовини, що відіграють важливу роль в розвитку дитячого організму. Молоко легко засвоюжться дитячим органіхмом. Білки молока засвоюються на 0,5-0,6%, жири - 96%, вуглеводи - 98%.

    Яйця - містять майже всі необхідні для дитячого організму  харчові складові. Яйця містять велику кількість поживних речовин. Однак збільшена кількість яєць не буде корисною для дитини. В день дітям від 1 до 7 років можна давати 0,5 яйця. Не слід давати дітям сирі яйця, тому що в сирому яєчному білку міститься овидин - речовина, яка погано впливає на вітамінний обмін в організмі.

      М'ясо - дуже корисний продукт харчування завдяки вмісту в ньому значної кількості білків. 

    Харчування дітей повинно бути повноцінним, різноманітним за складом продуктів і повністю задовольняти фізіологічні потреби дитячого організму в основних харчових речовинах.

КИШЕЧНЫЕ ИНФЕКЦИИ У ДЕТЕЙ

Заражение человека кишечными инфекциями происходит при попадании выделяемых больным или носителем возбудителей к здоровому человеку. Холерой и дизентерией можно заразиться через воду, в которую попали возбудители этих заболеваний, поэтому в профилактике этих тяжелых инфекций важнейшую роль играет доброкачественное водоснабжение (или употребление кипяченой воды при его отсутствии).

Сальмонеллезом можно заразиться через продукты животноводства — мясо скота или птицы. Поскольку ветеринарный контроль не всегда в состоянии выявить зараженное мясо, важнейшая мера профилактики — разделение на кухне посуды и утвари, используемой для обработки сырых продуктов и готовых блюд.

Профилактика кишечных инфекций требует неукоснительного соблюдения общегигиенических мер в быту, при приготовлении пищи и во время еды. В летнее время все пищевые продукты следует закрывать от мух.

Готовая пища должна храниться в холодильнике: при низкой температуре, даже в случае попадания в пищу микробов, они не смогут размножаться. К заболеванию может привести и неразборчивость при покупке продуктов, употребляемых в пищу без термической обработки — с рук, вне рынков, где они проходит санитарный контроль.

Первая помощь ребенку с пищевым отравлением состоит в освобождении желудка от всего съеденного — собственно, на это и направлен защитный рвотный рефлекс. Ребенку надо промыть желудок. После каждого эпизода рвоты ребенку надо дать выпить достаточно большой объем воды (грудному ребенку — 100мл, ребенку 2–7 лет — 400–500 мл), в воде лучше растворить питьевую соду (3–4 чайных ложки на 1 литр). Другие лекарственные средства в раствор вводить не следует, так как это не поможет больному, но может вызвать побочные эффекты. Надо уложить ребенка, согреть его и помочь при рвоте. Рвотные массы желательно собрать в стерильную (прокипяченную) банку — они могут понадобиться для бактериологического исследования с целью установления источника инфекции.

Поскольку рвота может вести к обезвоживанию, по ее окончании важно напоить ребенка (дробными порциями) сладковатым чаем, морсом. Важно усвоить, что при любой кишечной инфекции ребенок должен много пить; не стоит бояться, что он выпьет больше, чем надо.

Если рвота прекратилась, то через 4–6 часов можно предложить ребенку поесть. Старшим детям лучше дать легкие полужидкие блюла (суп, кашу).

Прекращение рвоты еще не означает выздоровления; после нее может развиться понос, что также потребует лечения.

Ребенка с любым видом диареи следует показать врачу, который оценит не только тяжесть болезни, но и ее возможную природу, заразность, необходимость противоэпидемических мер и т.д. Врач решает вопрос о госпитализации. Детей, особенно старшего возраста, с нетяжелыми формами заболевания возможно лечить в домашних условиях. Родителям, однако, надо четко знать и уметь выполнять те лечебные меры, которые проводятся при лечении на дому, в том числе и до прихода врача.

Доказано, что большинство водянистых поносов вызывается вирусами, и лечить их с помощью антибиотиков бесполезно. Во всем мире при кишечных инфекциях и пищевых отравлениях применяются препараты-адсорбенты. Признанный в педиатрии препарат Смекта используется в комплексной терапии диарей, независимо от причины, вызвавшей нарушение стула

В России стали популярны биопрепараты, содержащие полезную микрофлору. Их применяют при лечении дисбактериозов. При диареях особой нужды в этих препаратах нет, поскольку после короткой болезни нормальная микрофлора кишечника быстро восстанавливается без помощи извне, тем более Смекта уже позаботилась о создании благоприятных условий для восстановления нормальной микрофлоры.

 При этом ни эффективность препарата, ни свойства пищи не изменяется. Необходимо иметь ввиду, что курс приема Смекты составляет не менее 3-х дней. За это время бактерии и их токсины будут выведены из организма, а защитный слизистый барьер кишечника — полностью восстановлен.

Что касается диеты, то нет оснований полностью лишать ребенка в кишечной инфекцией пищи, как это иногда практиковалось раньше. Надо лишь уменьшить объем пищи до 1/2 — 1/3 от нормы и увеличить частоту кормлений. Грудных детей надо продолжать кормить (грудью или смесями) так же, как и до болезни. При остром начале заболевания иногда приходится пропускать одно кормление из-за беспокойства ребенка и отказа его от еды. Это не страшно, однако в течение всего времени болезни ребенку необходимо вводить жидкость. Последующие кормления проводят, несколько уменьшив объем пищи и увеличив число кормлений. Дети, которых не прекращают кормить, меньше теряют в весе.

Старшим детям с водянистой диареей также не следует делать большого перерыва в питании. Им на время острого периода следует давать более легкие нежирные овощные блюда, каши, кисели, со второго-третьего дня следует вводить и вареное мясо.

Однако если у ребенка резко понижен аппетит и от еды он отказывается, насильно кормить его не надо.

В настоящее время заболеваемость кишечными инфекциями в России остается достаточно высокой. Родители не только сами должны приложить усилия к соблюдению стандартов гигиены дома, на даче, в походе, но и внедрить это в сознание детей.

Будьте здоровы!